Шрот — цінна харчова добавка, яка широко використовується в сільськогосподарській діяльності (розведенні худоби). Як правило, в шроту міститься багато корисних поживних речовин, і частково протеїни рослинного походження.
Як правило, шроти поділяються на підвиди залежно від основної використовуваної речовини. Тобто, шрот може бути:
- лляним;
- соєвим;
- ріпаковим;
- гірчичним;
- Конопляним;
- Соняшниковим.
Цей вид харчування може використовуватися в якості самостійного корма або в якості харчової добавки —комбікормової суміші. Причому, найчастіше використовується соєвий шрот через свою дешевизну або ріпаковий шрот, який найлегше виготовити.
Склад
З огляду на утримання в шроті великої кількості білка (може досягати 50-60%), його вважають основним харчуванням для великої рогатої і дрібної худоби.
Крім того, в шроті міститься також і багато інших корисних речовин:
- фосфор;
- вітаміни групи B;
- лізин;
- і т.д.
Дія і замінюваність
Потрапляючи в організм тварини, склад шроту насичує його незамінними амінокислотами (триптофан, метіонін, гистидином). Якщо розглядати шрот з боку поживних і енергетичних параметрів, то його сміливо можна порівнювати з макухою, але в шроті міститься набагато менше ліпідів, процентне співвідношення яких не перевищує 2.
Сучасні фермери (як приватники, так і на промислових підприємствах) замінюють шротом такі продукти, як рибну і кісткову муку. Взагалі, склад шроту прекрасно збалансований і дозволяє використовувати його як повноцінне харчування для тварин, без необхідності використання будь-яких додаткових кормових добавок, що застосовуються для відгодівлі тварин, які в подальшому підуть на забій.
Сфери використання
Якщо говорити конкретно про соєвий шрот, то він може використовуватися в птахівництві і тваринництві. Причому, саме соя, що пройшла попередню обробку, може найкраще засвоюватися організмами тварин і вважається найбезпечнішим продуктом для їх організмів.
Харчова добавка широко використовується для годування практично всіх різновидів: птахів, риб, худоби. Регулярне застосування шроту при годуванні своїх тварин, можна досягти цілком вагомих і відчутних ефектів у вигляді:
- Покращення засвоюваності тваринами комбікормів;
- Підвищення надоїв і загальної якості молока;
- Зменшення смертності серед стада від різних захворювань;
- Відчутного приросту живої маси при відгодівлі тварин;
- Зміцнення імунної системи.
Зазвичай у складі середньостатистичної комбікормової суміші міститься до 25% шроту (від загального складу). Наприклад, при розведенні свиней в день кожну особину потрібно годувати такою речовиною по 0.5 кг., а для птахівництва ця цифра становить всього 10 грам. Підвищення рекомендованої норми шроту може привести до блискавичного виникнення діареї та подагри.
Якщо в раціоні птиці або будь-яких інших тварин буде присутній шрот, він дозволить швидко покращити загальну якість кінцевого ринкового продукту (м’яса). Ця харчова добавка дозволяє максимально збалансувати раціон харчування корисними мінералами, протеїнами і вітамінами, що веде до пристойної економії на використанні будь-яких додаткових добавок.
Різновиди
Вивчаючи ринок шрот, можна помітити, що різні виробники пропонують по суті два різновиди цієї харчової добавки: гранульований і тостованний шрот кормовий. Випускатися продукт може в різній формі, різниця полягає лише в способі обробки первинної сировини.
Шрот гранульований — найзручніший в плані використання, так як по суті він не вимагає будь-якої додаткової обробки (докладніше про гранулювання можна дізнатися за посиланням “Матриці і ролики гранулювання”).
Шрот дуже легко виготовити, він невибагливий до умов зберігання, а також перевезення. Давайте докладніше розберемося, як виробляється цей продукт, і в чому полягають його позитивні і негативні сторони.
Виробництво
Технологічні процеси виготовлення шроту наступні:
- Очищення сировини. Це перший етап виготовлення шроту, який передбачає видалення з сировини всіх сторонніх домішок, забруднень, сторонніх предметів. В процесі перемелювання, наприклад, соєвих бобів, нерідко утворюється багато пилу, тому таку сировину одночасно ще й кондиціонують;
Видалення оболонок. Цей технологічний процес дозволяє відокремити від плодів різного розміру навіть найменші оболонки, що значною мірою підвищує концентрацію протеїну в кінцевому продукті;
- Дроблення. Після видалення оболонок підготовлену сировину обов’язково потрібно подрібнити за допомогою спеціальних гладких вальців і матриць, що в подальшому дозволяє отримати з непідготовленої сировини якісь пластини;
- Екстракція. Сировина поміщається в спеціальний агрегат — екстрактор, в якому на нього впливає розчинник, доводить речовину до кипіння, що в підсумку призводить до виділення масла;
- Тестування. Пластини, які вийшли «на виході» після екстракції олії, обробляються парою, яка нагрівається до температури близько 100 градусів. Цей процес необхідний для видалення з сировини розчинника;
- Висушування. Останній етап обробки шроту, за допомогою якого вологість речовини значно зменшується (як правило, до 13%), що дозволяє поліпшити лежкість харчової добавки.
Крім того, після всього вищеописаного готові шроти в обов’язковому порядку проходять через етап контролю якості, на якому визначається точна вологість продукту, концентрація в ньому білка, ліпідів, а також перевіряються всі інші важливі параметри шроту.
Якщо ви хочете докладніше дізнатися про гранулювання, прочитайте статтю «Що таке пелети, як їх виготовити і де використовувати».
Плюси і мінуси шроту
Якщо розглядати позитивні сторони шрот, то вони будуть наступними:
- Мінімальна кількість клітковини в змісті;
- Максимальна поживність через наявність великої кількості корисних речовин, що дозволяє економити на додатковому кормі для худоби;
- Можливість додати в раціон харчування тварин корисні амінокислоти, причому в оптимальному співвідношенні з іншими речовинами, з мінімальними грошовими витратами;
- З огляду на влаготеплову обробку користь шроту різко зростає, так як всі шкідливі речовини деактивуються. Крім того, після такої обробки корм набуває привабливий для тварин аромат і смак, тому поїдають вони його з апетитом;
- Шрот значно перевершує всі кормові добавки за змістом в собі мінералів і вітамінів;
- Корм можна використовувати як в якості самостійного харчування, так і в якості підгодівлі худоби;
- Висока засвоюваність дозволяє використовувати шрот для годівлі практично всіх різновидів живності.
Недоліки у продукту також є:
- Після повної обробки в шроті залишаються сліди органічних розчинників, які можуть отруїти тварину, якщо нехтувати рекомендаціями щодо дозування корму;
- У шроті міститься мінімальна кількість калію, тому в раціон харчування худоби необхідно обов’язково вводити додаткові підгодівлі з цим мінералом;
- У деяких випадках в шроті може залишатися інгібітор трипсину, який може викликати вмирання великого числа голів у стаді (трапляється вкрай рідко).
Зберігання
Зазвичай шрот зберігається насипом в ящиках або мішках, які можна вільно складувати в провітрюваному приміщенні будь-якої площі. Головне — ємності з речовиною повинні розташовуватися на деякій відстані від землі.
В процесі зберігання корм необхідно систематично перемішувати. А щоб зберегти корисні властивості речовини на максимально тривалий час, його потрібно зберігати в сухому приміщенні з мінімальною вологістю. Також таке приміщення повинне систематично дезінфікуватись.
В умовах складу необхідно дотримуватися умов, при яких на шрот не потрапляють прямі сонячні промені. Крайні терміни зберігання продукту будуть залежати від методу його складування:
- 4 місяці — насипом;
- 12 місяців — в мішках.
Висновок
Щоб не турбуватись про якість шроту, необхідно пам’ятати про велику кількість важливих моментів, які впливають на цей показник. Ключові з них — технологія отримання та метод обробки. Важливі також і умови зберігання, транспортування.
У будь-якому випадку потрібно розуміти, що на ринку представлені як якісні продукти, так і низькоякісні шроти, які не просто не принесуть користь худобі, а можуть його просто вбити.
Тому, завжди варто купувати продукцію у перевірених виробників, а також звертати увагу на сертифікати якості та відповідності продукції прийнятим стандартам.
